Цього разу знайомимо вас із Надією – дружиною військовослужбовця. 

Надія долучилася до спільноти Близьких у Львові й відтоді майже не пропускала наші події!

‍

Розкажи про себе – хто твій «близький», чим займаєшся?

Мене звати Надія. Я психологиня, дружина військового-добровольця, трошки волонтерка і фултайм петмамка:) Нещодавно розпочала приватну консультаційну практику, проводжу тренінги по софт-скілах, викладаю в універі. І просто вчуся жити це життя так, щоб була надія на майбутнє та хотілося вставати з ліжка зранку:)

‍

Що допомагає триматися?

Волонтерські виїзди з ветеранами на відновлювальні активності, малювання, йога – це все івенти різних волонтерських рухів. Нещодавно додалися майстеркласи та інші здибанки з Близькими. 

Загалом, виходить, подруги та близькі за цінностями й досвідами ком'юніті є найбільшою підтримкою. 

Зв’язок із чоловіком, звісно, як база:) І дотримання щоденної рутини та прогулянки з псом, які мають ставатися незалежно від того, що несеться у світі. 

‍

Звідки ти дізналася про Близьких?

Здається, з анонсу якогось івенту від Близьких на сторінці Veteran Hub чи HAB у Львові.

‍

Чому варто йти до Близьких?

Для мене це насамперед про спільноту дружин/партнерок військових. Самé перебування з ними в одному просторі на мене діє дуже заспокійливо. Я зайвий раз не напружуюся, що зараз хтось щось дурно-тригерне скаже:) І вони для мене класний приклад того, що жінки рухаються, вчаться і творять за будь-яких обставин. 

‍

Що подобається найбільше?

Насамперед я вдячна за різноманіття майстеркласів – корисна практика перемикатися з голови й переживань на роботу руками та рух тілом. Також цікавими були івенти про гранти – хоча ще не беруся реалізовувати ідеї, інформація про можливості спонукає до мрій:) І дуже тішуся книжковому клубу, чекаю на першу зустріч!

‍